Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир (собор)

Михайлівський Золотоверхий монастир — найдавніший собор, що входить до числа головних визначних пам'яток Києва. Розташований у центрі міста Володимирській гірці, поряд з найбільш популярними київськими святинями та пам'ятками архітектури, такими як Софія Київська, Андріївська церква и Золоті ворота. Михайлівський собор вважається одним із найшанованіших місць серед віруючих паломників і є одним із основних храмів Української Православної церкви Київського Патріархату. Практично всі ознайомчі екскурсійні маршрути Києвом проходять з обов'язковим відвідуванням Михайлівського монастиря.

Історія Михайлівського собору Києва

У літописних записах початку XII століття згадується, що князь Святополк Ізяславич, онук великого київського князя Ярослава Мудрого, 11 липня 1108 вирішив збудувати кам'яний собор поблизу Дмитрівського монастиря та церкви святого Петра в ім'я найсвятішого Архістратига Михайла – не зберігає Михайла.

За однією з версій, Дмитрієвський монастир на цьому місці спорудив отець Святополка Ізяслав (у хрещенні Дмитро). Існує гіпотеза, що тоді при церкві виник і чоловічий монастир. За іншою версією монастир тут заснував ще 998 року перший митрополит київський Михайло. Інтер'єр Золотоверхого Михайлівського храму на той час був виконаний із дорогих матеріалів із застосуванням мармуру. Стіни собору були прикрашені мозаїкою, оздоблення святині завершували дорогоцінні ікони. Переказ свідчить, що під час правління князя Святополка Ізяславича зі столиці Візантії міста Константинополя до Михайлівського монастиря привезено мощі святої великомучениці Варвари, які згодом стали основною священною реліквією храму. 16 квітня 1114 року після смерті Князя Святополка Ізяславича його тіло поховали на території храму.

Золотоверхому Михайлівському собору було завдано значної шкоди, коли 1240 року татаро-монгольський хан Батий захопив Київ, а також під час війни з кримським ханом Менглі І Гіреєм у 1482 році.

У період з XVII до XVIII століття Михайлівський монастир увесь час удосконалювався та поповнювався різними цінностями завдяки українським гетьманам. У 1718 році знаменитий полководець та політичний діяч Богдан Хмельницький власним коштом сплатив замовлення на нову позолоту для головного купола собору. Гетьман Павло Скоропадський замінив іконостас. Іван Мазепа подарував спеціальну скриньку, повністю виконану зі срібла, для зберігання в ній мощей святої великомучениці Варвари.

1654 року, коли Україна з'єдналася з Російською державою, після поділу земель з Польським Королівством та Литовським князівством Київський Золотоверхий собор перестав мати право на керування деякими своїми маєтками, які знаходилися вже на території Речі Посполитої. Натомість монастирю почали належати нові володіння, розташовані на лівобережній частині України.

Виходячи з історичних згадок у XVII столітті поряд із чоловічим Золотоверхим монастирем функціонував і Золотоверхий Михайлівський жіночий, який у 1712 році переїхав на Поділ. 1746 року кількість куполів у Михайлівському храмі вирішили збільшити до семи. Після цих змін Стародавня церква Святополка перебувала у середині монастирського храму. Від неї залишилися вівтарні абсиди, деякі стіни та головний купол. В 1800 об'єкти Михайлівського собору були в поганому стані і вимагали термінової реконструкції. Протягом XIX століття Михайлівський монастир неодноразово ремонтували.

3D макет Київського Михайлівського храму. (Натисніть на картинку для перегляду!)

1800 року Київський Золотоверхий Михайлівський собор був місцем перебування єпископів чигиринських, вікаріїв київської єпархії.

1847 року за підтримки настоятеля монастиря Преосвященного Аполінарія на території Михайлівського собору почали споруджувати будівлю, яка служила гостьовим будинком для віруючих мандрівників, які бажають зупинитися на нічліг. Подібні будови у період будувалися й інших монастирях. Також було ухвалено рішення покрити золотом бані і на трапезній церкві.

Свято-Михайлівський Київський Золотоверхий монастир відомий своїми унікальними фресками і так званими «миготливими» мозаїками. Також у соборі були присутні графіті (написи, виконані методом дряпання).

Після приходу більшовиків із 1919 року все майно Михайлівського монастиря перейшло державі. З 1935 почалося поступове знищення монастиря. 17 серпня 1937 року Михайлівський Золотоверхий собор був начинений вибухівкою та зруйнований. Ліквідацію провели, оскільки за поняттями влади цей об'єкт не мав культурної та історичної цінності. Деякі фрески та мозаїки дивом вдалося зберегти. Їх випадково забрали з храму вчені напередодні вибуху історичної пам'ятки світового значення.

Завдяки дружнім відносинам з Російською Федерацією Міністерство культури Росії відгукнулося на прохання України і повернуло безцінні предмети мистецтва Міністерству культури України, які перебувають в експозиціях музеїв Росії. З 15 липня 2008 року фрески та мозаїки знову радують відвідувачів у Свято-Михайлівському монастирі Києва.

Михайлівський монастир у Києві сьогодні

Комплекс складається з побудованого у традиціях українського бароко великого храму Архангела Михаїла (названого ім'ям святого божества, символу-охоронця міста Києва), який був знищений у 1930-х роках і заново відновлений у 1990-х, високій дзвіниці, спорудженій у 1716—1719 роках , трапезною з церквою Іоанна Богослова, що збереглася у первозданному вигляді з 1713 року.

У монастирі функціонує духовна школа, церковний хор та недільна школа. Також працює спеціальний готель, в якому прочани можуть зупинитися на час перебування у святині.

У дзвіниці і прилеглому корпусі є музей, в якому можна побачити велику різноманітність унікальних експонатів, знайдених при археологічних розкопках храму: фрагменти стародавніх фресок, смальти, залишки старих стін і фундаменту, ікони, макет собору в мініатюрі, старі друкарські матеріали та фотографії. , оригінальний позолочений мідний горельєф Михайла Архангела, залишки колишнього іконостасу, портрети українських гетьманів, а також безліч інших цінних предметів. Час роботи музею: з 10:00 до 17:00 щоденно, крім понеділка.

На території Михайлівського собору проводяться захоплюючі екскурсії. Якщо піднятися на дзвіницю, звідти можна спостерігати красиву панораму Софіївської площі. У каплиці джерела Михайлівського монастиря у теплі пори року можна попити святу воду. У музеї представлено копію мозаїки XII століття «Дмитро Солунський» (оригінал знаходиться у Московській Третьяковській галереї). Мозаїка «Євхаристія» розташована неподалік виставкового залу Софійського собору, в якому змонтували спеціальну стіну у формі апсиди Михайлівського собору. Мощі святої великомучениці Варвари були передані Володимирському соборуде знаходяться і зараз. 3D віртуальна екскурсія Михайлівським собором Києва

Цікаві факти про Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир

• Назву «Золотоверхий» собор отримав від того, що його купол був прикрашений позолотою. Існує версія, що це був перший храм на Русі, в якому використовувалася така технологія. Експерти зробили висновок, що так зародилася традиція декорування куполів православних церков та монастирів дорогоцінним металом.
• До початку повернення в Україну в 2008 році фрагменти оформлення Михайлівського собору, що збереглися, знаходилися в Третьяковській галереї в Москві, Ермітажі та Російському музеї в Санкт-Петербурзі.
• За часів Російської Імперії Київський Михайлівський собор поступався за популярністю відвідувань тільки Києво-Печерській Лаврі.
• У XII столітті територія монастиря була місцем для поховання князів.
• У першій половині XVII століття Михайлівський собор міг зруйнуватися. Через неправильно проведені роботи з перебудови храму несучі стіни дали тріщини, і будівля могла розколотися на дві половини.
• У дзвіниці монастиря працює сучасний електричний годинник-куранти та клавішно-дзвінковий музичний інструмент карильйон, на якому спеціально підготовлений музикант може грати складні композиції.
• У Київському Михайлівському храмі розпочався новий етап розвитку церковного живопису Стародавньої Русі. Родоначальником нового стилю «миготливих» розписів вважають майстри з Києво-Печерського монастиря легендарного художника Олімпія.

Дивіться короткий фільм про Михайлівський собор у Києві на відео:
Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву

Графік роботи Київського Михайлівського Золотоверхого собору

Час початку ранкових богослужінь о 8:00.

Вечірні літургії розпочинаються о 17:00.

Точний розклад служб, години проведення обряду таїнства хрещення, сповіді, вінчання, інформацію щодо розміщення в готелі для паломників можна дізнатися за контактним телефоном: +38 (044) 278-80-44 або на офіційному сайті Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Як дістатися до Київського Михайлівського собору. Доїхати до монастиря зручно 3 способами: 1) Найшвидший шлях. Приїхати на станцію метро Поштова Площа, зробити пересадку на Фунікулер. Після підйому нагору пройти 50 метрів, перед Вами буде найближчий вхід до монастиря. 2) Вийти на станції Майдан Незалежності (Майдан Незалежності), піднятися вгору вулицею Михайлівською 700 метрів (12 хвилин) або під'їхати тролейбусом №16 чи №18 одну зупинку. 3) Приїхати на станцію "Золоті ворота" і йти пішки вулицею Володимирською до Софіївської площі, потім уздовж Володимирського провулка до Михайлівської площі. Довжина колії – 1 кілометр, приблизно 15 хв. Схема київського метрополітену Знайти інший громадський транспорт

Михайлівський Золотоверхий собор, адреса: вулиця Трьохсвятительська, 8, карта Києва:
Переглянути збільшену карту

Інформацію про Михайлівський монастир у Києві читайте на сторінці Вікіпедія.