Києво-Печерська Лавра

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра – це найдавніша та найцінніша пам'ятка Києва, що має величезне історичне, релігійне, культурне та політичне значення. Києво-Печерська лавра втілює тисячоліття становлення, боротьби за незалежність, непохитності та вірності ідеалам нашого народу. Вона є місцем паломництва та однією з головних святинь для православних християн з усього світу протягом багатьох століть.

Історія Києво-Печерської Лаври

Історія Києво-Печерської Лаври налічує близько 1000 років і включає численні спроби руйнування і підпорядкування, а потім героїчні відновлення і ще більший розвиток. Однак спробуймо розібратися з самого початку.

З чого все починалося: заснування Києво-Печерської Лаври

У далекому 1051 подвижник Антоній, повернувшись зі Святого Афона, шукав відповідне місце для усамітнення і служіння Господу. Він обійшов багато монастирів, але тільки стародавня печера, яку викопав старець Іларіон на схилах Дніпра, неподалік села Берестова, припала йому до вподоби. Нестор Літописець вказує, що з того часу Антоній «полюбивши це місце, став жити тут, молитися богу». Він вів такий благочестивий спосіб життя, що слава про нього розійшлася далеко, і звідусіль почали сходитися охочі навчатися такого наставника. Згодом їхня кількість зросла до 12, і в печерах стало тісно. Вони збудували келії та церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Першим ігуменом став Варлаам, а сам Антоній пішов на сусідній пагорб і заснував там нові печери – «ближні», старі стали називатися «далекими». Але послідовники продовжували прибувати, і князь Ізяслав Ярославович віддав усю гору над печерами під монастир. Так і виник новий Печерський монастир, а в самих печерах стали ховати ченців, по обидва боки коридору.

Ігумен Феодосій приймає Студійський статут, який жорстко регламентує аскетичність монастирського життя та порядок богослужінь. Цей статут прийняли поступово всі монастирі Київської Русі, а Феодосій став вважатися фундатором чернецтва в Русі.

Розвиток Печерського монастиря та його діяльність

Монахів стали поважати за їхнє зречення та посвяту себе Богові, а князі того часу щедро обдаровували монастир землями, золотом та сріблом. Було створено сприятливі умови у розвиток культури:

• Іларіон (у схимі Нікон), а потім Нестор Літописець заснували традицію літописання. Саме тут він у 1113 році завершив знамениту «Повість временних літ».
• Феодосій пише безліч повчань і послань, відомих і сьогодні. Потім у ХIII столітті ченці створюють «Патерик Печерський», в якому зібрано інформацію з ХІ по ХІІІ ст про відомих святих отців, історію монастиря та життя в ньому.
• При монастирі організується бібліотека.
• Розвивається образотворче мистецтво. Перший іконописець на Русі з'являється саме тут – чернець Аліпій, який пройшов навчання у Греції.
• Розвивається також медицина. На базі монастиря засновано першу в Київській Русі лікарню.
• Ченці займаються благодійністю. Створюють притулок для жебраків, сліпих та кульгавих, фінансування якого здійснюється за рахунок 1/10 усіх доходів лаври.

У 1159 р. Печерський монастир отримує титул «лавра», статус великокнязівської архімандрії та ставропігії.

Протистояння завойовникам

Починаючи з XI століття, Печерська лавра у Києві переживає численні напади та руйнування, але щоразу її відбудовують наново. Вперше у 1096 році напали половці, а у 1108 році монастир відновили, ще й збудували кам'яну трапезну з церквою. Монастир піддається розоренню ще в 1151 (турками), 1169 (сусідськими князями), 1203 (Рюриком Ростиславичем і половцями) і в 1240 (ордами хана Батия). Татари продовжили свої набіги у 1300 та 1399 роках, а у 1482 році кримський Менглі I Герай повністю спалив Печерську лавру. Монастир приходив у запустіння, але завдяки щедрій матеріальній допомозі князів відновлювався та розвивався. Наприкінці XVI століття йому належали Радомисл, Васильків та кілька десятків сіл по всій Київській Русі, включаючи всі їхні ресурси.

У 1596 та 1598 роках у результаті ув'язнення Брестської унії Києво-Печерської лаври намагалися нав'язати уніатство, проте ченці протистояли зі зброєю в руках. У цей час лавра стала ставропігією Константинопольського Патріарха та оплотом православ'я у Києві.

XVII - XIX століття

У 1616 році в монастирі починає роботу друкарня і стає серйозною зброєю у боротьбі з уніатством та католицизмом. Друкують церковні та полемічні книги, прикрашені гравюрами: Житія святих, Євангелія, Псалтирі, букварі, календарі тощо.

Митрополит Петро Могила у 1631 році створює при Києво-Печерській Лаврі гімназіон, де навчали не лише богослов'ю, а й світським предметам. У 1632 році він об'єднує гімназіон та Братську школу на Подолі. Таким чином, з'являється перший ВНЗ в Україні — Києво-Могилянський колегіум, де навчалася церковна та світська еліта.

У XVII-XVIII століттях відбувається процес канонізації Печерських святих. Значною мірою цьому сприяв і Петро Могила. На сьогодні налічують 73 преподобних у Ближніх печерах та 45 у Далеких.

Під час визвольної війни 1648-1654 років проти польської шляхти церковна верхівка Києво-Печерської лаври чинила опір підпорядкуванню Московському патріарху. Однак у 1654 році після Переяславської Ради архімандрит Йосип Тризна змушений скласти присягу на вірність Московському цареві під тиском козацтва на чолі з Богданом Хмельницьким.

Тепер Московські царі обдаровують Печерську Лавру всіма можливими благами. Наприкінці XVII — на початку XVIII століть у її власності перебувають три міста, сім містечок, 120 сіл та хуторів, 56 000 кріпаків та кілька сотень промислових та торгових підприємств. Активно ведуться реставраційні та будівельні роботи. З'являються нові кам'яні церкви: святого Миколая в Лікарняному монастирі, Різдва Богородиці, Хрестовоздвиженська, а також кам'яна Трапезна палата. Гетьман Іван Самойлович фінансує обнесення Лаври земляним валом, а гетьман Іван Мазепа – кам'яною фортечною стіною з чотирма вежами та трьома воротами, також за його кошти споруджують церкву Усіх Святих.

У 1718 році велика пожежа знищує більшу частину будівель, у тому числі бібліотеку та друкарню. З 1720 року розпочали відновлення Печерської лаври у Києві. У цей період реконструюють Успенський собор та Троїцьку надбрамну церкву вже у стилі українського бароко. У розписних роботах беруть участь найкращі київські художники того часу. У 1731—1745 споруджують Велику Лаврську дзвіницю заввишки 96,5 м-коду.

У XIX столітті Печерську лавру продовжують розвивати та реставрувати. Під керівництвом архітектора В.Миколаєва будують Трапезну палату та церкву. Архітектор О.Щусєв керує розписом їхнього інтер'єру. У 1845 році споруджують лікарню для прочан і мандрівників.

Радянський та сучасний періоди

Після жовтневої революції 1917 року церква зазнала гонінь та утисків, все її майно було націоналізовано. У 1922 році радянською владою організовано Музей культів та побуту, куди увійшли багато історичних цінностей Києво-Печерської лаври. Під час знищення по всій країні церков та всього, що пов'язано з релігією, у Лаврі не лише зберігають усі будівлі, а й створюють музейне містечко. 1926 року територію Києво-Печерської лаври визнано історико-культурним державним заповідником.

У 1930 році закривають монастир, і Лавра продовжує функціонувати лише як заповідник.

1941 року під час Великої Вітчизняної війни відбувається окупація Києва. На території Лаври засновано поліцейську дільницю, де відбувається вбивство понад 500 осіб. 1942 року німці в прагненні зміцнити свою владу погоджуються на відновлення роботи монастиря. У той же час вони вивозять і знищують музейні експонати та історичні цінності, які не встигли вивести в евакуацію. 1941 року підривають Успенський собор.

Після звільнення радянською армією Києва у 1943 році Києво-Печерський заповідник знову продовжує роботу, і починається тривалий більш ніж двадцятирічний період відновлення та реставрації. Паралельно з заповідником діє і монастир, який знову закрито лише 1961 року. Проводиться серйозна науково-дослідна діяльність з вивчення історії та архітектури Лаври. Упорядкована територія, розвивається музей та відкриваються нові виставки.

У 1970-1990-х роках проводяться масштабні археологічні розкопки, в ході яких виявлено сліди давньоруської майстерні, де виготовляли смальту для мозаїк, фундамент першої трапезної, нові проходи у ближніх печерах, настінні написи та інше.

Наприкінці 1980-х відроджується монастир Української православної церкви, йому передають територію Далеких та Ближніх печер, відкривають духовну семінарію та академію.

1990 року Києво-Печерська лавра занесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У 1996 році Заповідник набуває статусу Національного.

Києво-Печерська лавра сьогодні

На сьогоднішній день територія Заповідника складає 23,36 га та включає 144 будівлі, серед яких 2 підземні комплекси, храми, пам'ятники архітектури XI-XIX ст., а також музеї:

• Музей книги та друкарства України,
• Музей українського народного декоративного мистецтва,
• Музей театрального, музичного та кіномистецтва України,
• Музей історичних прикрас України.

Щороку тут бувають сотні тисяч туристів із різних куточків планети.

Що подивитися в Києво-Печерській лаврі насамперед:

• Успенський собор – це один із найдавніших храмів Київської Русі, де поховано багато видатних особистостей. Вважався одним із головних православних храмів світу. За довгу історію неодноразово руйнувався та відновлювався, востаннє відбудований у 1999-2000 роках.
• Далекі печери та Ближні печери є вже протягом 1000 років однією з головних святинь православного світу. По суті, це викопані вручну давніми ченцями підземні ходи загальною довжиною понад 800 м на глибині від 5 до 15 м. Спочатку створені як місце усамітнення та молитви для перших християнських подвижників Києва, пізніше стали місцем їх поховання. До речі, тут лежить і знаменитий давньоруський богатир Ілля Муромець.
• Велика лаврська дзвіниця (висота 96,5 м, діаметр основи 28 м, товщина стін у нижній частині – 8 м). Щоб піднятися на вершину, доведеться пішки пройти 374 сходинки, проте панорама того варта, що відкривається звідти.
• Троїцька надбрамна церква — єдина пам'ятка давньоруської архітектури на території Заповідника, яка збереглася донині без значних змін. При огляді обов'язково зверніть увагу на стародавній позолочений триярусний іконостас.
• Трапезна церква – це одна з наймолодших церков ансамблю Києво-Печерської лаври. Навколо церкви знаходяться поховання визначних українських діячів.
• Трапезна палата примикає до Трапезної церкви та відома унікальним живописом.
• Кріпаки мали оборонне значення. Спочатку були дерев'яними, але з XII століття споруджують кам'яні. Багаторазово перебудовувалися та добудовувалися у різні періоди історії.

Карта пам'яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

(Натисніть на картинку, щоб збільшити та переглядати на весь екран!)

У Києво-Печерській Лаврі зберігаються багато православних святинь:

• Мощі преподобних отців Києво-Печерських.
• Мощі свт. Павла, митрополита Тобольського, митрополитів Київських сщмч. Володимира (Богоявленського) та свт. Філарета (Амфітеатрова; у схімі - Феодосія).
• Перст св. першимч. ап. Стефана (у Хрестовоздвиженському храмі) та частки мощей багатьох святих.
• Чудотворна ікона свт. Миколи "Доброго".
• Список із чудотворної Києво-Печерської ікони Успіння Божої Матері.
• Чудотворна ікона Божої Матері «Збавителька».
• Шановні ікони Божої Матері: «Печерська Похвала» та Свенська-Печерська.

Паралельно із Заповідником на території також діє чоловічий монастир УПЦ Свята Успенська Києво-Печерська лавра.

Діючими храмами є: ☦ Велика церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці (Успенський собор); ☦ Трапезний храм на честь прпп. Антонія та Феодосія Печерських; ☦ Свято-Троїцький храм (над Святою брамою); ☦ Храм Усіх Святих (над Економічною брамою), а також церкви на території Далеких та Ближніх печер та печерні церкви.

➤ Віртуальна екскурсія — 3D тур Києво-Печерською Лаврою

Розклад богослужінь можна переглянути на офіційному сайті монастиря:
Свята Успенська Києво-Печерська лавра - www.lavra.ua

Режим роботи та контакти Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Заповідник працює щодня без вихідних 🕙 з 9.00 до 18.00, каса закривається 🕔 о 17.00.

Дорослий 🎫 квиток коштує 70 грн. (вхід на територію без відвідування дзвіниці та експозицій).

Вартість 🎟️ квитка на дзвіницю Успенського собору та користування системою «Відеостена» – 60 грн.

Увага! Можливі зміни вартості квитків та у графіку роботи. Інформація уточнюйте.

ℹ️ ☎️ Телефон для довідок: +38 (044) 280-30-71;

Можна замовити екскурсію по ☎️ телефону: +38 (044) 406-63-75 (екскурсійне бюро).

Детальну інформацію дивіться на офіційному сайті:
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - www.kplavra.kyiv.ua

Перегляньте короткий та цікавий відео фільм про Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру:Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву

Як знайти Києво-Печерську Лавру, різні варіанти маршрутів:

Доїхати до київської Печерської Лаври можна різними видами транспорту. Швидкий та надійний спосіб – приїхати на метро. Найближчі станції київського метрополітену: Дніпро, Арсенальна, Печерська, Кловська. Схема метро Києва Найзручніший маршрут, це вийти на станції Арсенальна та пройти пішки 1100 метрів (15 хвилин) до найближчого входу до заповідника. Вибравши цей шлях Ви здійсните невелику прощу і по дорозі перегляньте інші визначні пам'ятки Києва, а також насолодитеся шикарними панорамами міста. Спочатку треба йти вулицею Івана Мазепи до парку Вічної Слави, потім пройти через сквер «Національного музею Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні» і приблизно через 100 метрів буде вхід до «Лаври» крізь Троїцьку надбрамну церкву. Якщо вийти на станції метро «Дніпро», вхід до монастиря буде ближчим, але тоді доведеться оглядати територію Києво-Печерської Лаври, постійно піднімаючись пагорбом знизу — вгору, що є не дуже зручним способом. Біля заповідника також є зупинки іншого громадського транспорту. Тут зупиняються маршрутки №470 та №520, автобус №24, тролейбус №38. Цими транспортними маршрутами можна під'їхати від станцій метро Арсенальна, Печерська, Видубичі, а також з центру та інших районів міста Києва.

Як дістатися до Києво-Печерської лаври, адреса – вулиця Лаврська, 15 на карті Києва: