Золоті ворота – найзнаменитіша станція метро Києва

Щодобово станція Київського метрополітену «Золоті ворота» обслуговує не менше 20 тисяч пасажирів. У поспіху і метушні небагато встигають помітити навколишню красу. Відомі закордонні видання британська Daily Telegraph і всесвітньо відоме туристичне видання Bootsnall внесли її до списку найкрасивіших станцій метрополітенів світу.

Історія виникнення

Після рішення київською владою спорудити станцію московські інженери запропонували свій проект. Їхня ідея полягала у звичайному дизайні з арочними прольотами, який не виражав історичної символіки «Золотих воріт» — пам'ятки київської історії та архітектури.

Головний архітектор Києва Жаріков Н.Л. з командою колег, до якої входили В. Б. Жежерін, Б. П. Жежерін, Ф. М. Заремба, А. С. Крушинський та художниками С. М. Адаменко, М. А. Ралко,Г. І. Корінь, В. П. Федько, запропонував новий проект. Вони спробували висловити ідею взаємозв'язку станції із найдавнішим історичним місцем. Талановиті архітектори не підвели, і тепер ми маємо можливість насолоджуватися станцією у стилі російських храмових споруд ХІ століття.

Урочисте відкриття станції відбулось 31 грудня 1989 року.

Дизайн

Оформлення станції вражає своєю вишуканістю. Уважно придивившись, розумієш, скільки праці та сил було вкладено у будівництво цього об'єкта. Люстри, мозаїчні твори, імітація старої цегляної кладки наголошують на тематиці епохи тисячолітньої давності.

Опинившись на станції, замислюєшся над тим, як час та економічне зростання змінили світ. Проїхавши на одну станцію далі, наприклад, на виконаний у сучасному стилі Палац спорту, мимоволі відчуваєш цей контраст.

Платформа станції поділена на три зали. Центральний та бічні зали пов'язані між собою колонами з арочними проходами. Кожна колона декорована мармуром, а на арочних склепіннях, доповнених цегляною поклажею, зображені мозаїки з ликами князів Київської Русі ХІ-ХІІІ століть. Кожен портрет має підпис з ім'ям князя та періодом правління. Складність виконання цих форм полягає у смальтових мозаїчних деталях, що викладалися вручну. Довжина основного залу 102 метри, і протягом цієї відстані Ви зможете побачити зображення не лише давньоруських правителів, а й відомих діячів Київської Русі, а також храмів домонгольського періоду. Бронзові дворівневі люстри, виконані на кшталт на той час, розміщені по всій довжині центрального залу між арочними орнаментами. Посадкові відсіки станції освітлюються світильниками у вигляді канделябрів.

Інфраструктура

Станція метро «Золоті ворота» відноситься до типу глибокого залягання та знаходиться на глибині 95,5 метрів від поверхні. Підйом у вестибюль здійснюється за допомогою двох ескалаторних магістралей, розділених між собою вестибюлем, виконаним у стилістичній тематиці станції. З іншого боку станція «Золоті ворота» оснащена ескалатором, що з'єднує прохід на пересадкову станцію «Театральна». Верхній вестибюль станції досить об'ємний, з вітражним склом, і має два виходи на вул. Володимирську та на Золотоворітський провулок. На стенді вестибюлю розміщено цікаву інформацію про історію Київського метрополітену.
З додатковою інформацією з більш детальним описом оформлення Ви можете ознайомитись на сайті Вікіпедія.