Майдан Незалежності у Києві – нова історія відбувається тут!

Майдан Незалежності (майдан Незалежності – серед киян найчастіше використовується «Майдан») – центральна площа Києва, вважається головною площею України. Особливістю територіального розташування є те, що площа з'єднується з 7 вулицями: Хрещатиком, вул. Б. Грінченка, вул. Софіївській, вул. Малої Житомирської, вул. Михайлівській, вул. Костьольній, вул. Інститутській, вул. Архітектора Городецького, а також із провулком Тараса Шевченка. Знаходиться у Шевченківському районі столиці.

Історичні факти

До кінця Х століття ця місцевість називалася «Перевагою» (вперше згадується в 945 р.) і являла собою лісові чагарники. За однією з версій назва походить від старовинного методу полювання, яким мисливці перегороджували мережами певні місця в лісі, а потім ловили в них дичину.

У районі нинішньої Майдану Незалежності у X столітті за часів правління Ярослава Мудрого знаходилася оборонна споруда з так званою «Лядською брамою». Дискусії між вченими щодо точного розташування цих воріт не вщухають досі.

У XVIII-XIX столітті на місці площі був пустир. У плані 1803 року, що зберігся, київського архітектора Андрія Меленського на цій території розташоване занедбане водоймище, позначене назвою «Козяче болото». Він знаходився під внутрішньою частиною колишнього кріпосного валу біля нинішніх: провулку Шевченка, вулиці Малопідвальної та Паторжинського.

Площа ж як така сформувалася на початку 1830-х років після знесення оборонного валу і появи перших дерев'яних будинків. Її назвали Хрещатицька за назвою вулиці, з якою вона об'єднувалася. У 50-х роках на площі почали зводити кам'яні споруди.

У середині 1850-х років на проїжджій частині Хрещатицької площі уклали бруківку, а в 1904 році покриття замінили гранітним камінням кубічної форми. Ця дорога служила місту 30 років. Перша велика цегляна будівля була споруджена в 1851 році. Незабаром простір площі забудували шинками, готелями, лавками.

До 1871 року на площі розміщувався ярмарок, давалися циркові вистави, відбувалися народні гуляння. У 1876 році, після спорудження будівлі міської думи, площа отримала назву Думської. Будівлю спорудили за проектом київського міського архітектора Олександра Шилле. Особливістю будинку був матовий годинник з підсвічуванням у вечірній час. 1913 року біля Міської думи відкрили пам'ятник Столипіну.

У березні 1919 року площа отримала назву «Радянська», а 1935 року – «площа Калініна». У 1922 році там було встановлено пам'ятник Карлу Марксу. Деякий час у приміщенні міської Думи працювала Малювальна школа М.І.Мурашко. Після закінчення реконструкції вулиці Воровського та площі Калініна на її території почали влаштовувати військові паради та святкові демонстрації.

1941 року будинок Думи (після революції там знаходився Обком КП(б) України) згорів, а територія площі збільшилася за рахунок зруйнованої частини Хрещатика.

6 листопада 1943 року при звільненні Києва радянськими військами з'явилася перша на Хрещатику могила старшини М. Шолуденка. Вона розташовувалася з правого боку згорілого в листопаді 1941 будівлі колишньої міської Думи.

Завдяки терміновому будівництву трамвайних рейок на Хрещатику та прилеглих вулицях з'явилася можливість розібрати руїни центральної частини міста у перші місяці після звільнення Києва.

У 1944 році було оголошено конкурс на найкращий проект відновлення Хрещатика, найближчих вулиць та площ. За задумом площі Калініна відводилася роль головної площі міста.

Сучасна забудова площі утворена переважно будинками 1950-х — 1970-х років. У 1957 р. завершилося будівництво будівлі Головпоштамту.

1958 р. поряд з вулицями Малої Житомирської та Софійської за проектом архітектора Федора Даниловича Фрідліна (архітектор київського ЦУМу) звели новий житловий будинок.

У 1961 р. було споруджено будинок готелю «Україна», який до 2001 р. називався «Москва», оскільки був схожим на будинки з серії побудованих раніше в однойменній столиці СРСР.

У 1976-1981 роках площу було перебудовано. У 1977 році її перейменували на площу Жовтневої Революції. Тоді у центрі розташовувався пам'ятник В.І. Леніну та фонтани.

Після розпаду СРСР з 1991 року площа отримала теперішню назву – майдан Незалежності (Майдан Незалежності).

Майдан Незалежності сьогодні

Сучасну назву площу отримала після проголошення незалежності України у 1991 році. Станція метрополітену «Майдан Незалежності» введена в експлуатацію у 1976 році, змінювала свою назву так само, як і площу. 2001 року виконано останню реконструкцію площі: з'явилися нові унікальні фонтани, скульптури, пам'ятники та інші цікаві об'єкти. У облагороджених місцях та в підземному просторі площі збудовано три лінії великого торгового центру «Глобус».

Зазвичай у вихідні та у дні державних свят на площі заборонено рух автотранспорту. На цей час тут організовують концерти, ярмарки, святкові шоу. На сценах майдану Незалежності виступали багато зірок естради країн СНД, ближнього та далекого зарубіжжя. На період проведення футбольного чемпіонату Європи EURO-2012 була розташована офіційна фан-зона турніру для перегляду футбольних матчів на великих екранах.

Іноді площа використовується як територія для політичних протестів, мітингів, акцій волевиявлення. 2004 року тут проходила відома «помаранчева революція». 2013 року «Євромайдан».

Щорічно за кілька тижнів до та після свята Нового Року на площі встановлюється найбільша новорічна ялинка в Україні, щоразу прикрашена по-різному.

За останніми даними, у генплані забудови центральної частини міста Києва передбачено зведення нової будівлі, 48-поверхової висотки (180 метрів), за готелем «Дніпро» на Європейській площі. Ця споруда викликає невдоволення деяких громадян, які стверджують, що ця будівля зіпсує вигляд не лише пам'ятки майдану Незалежності, а й усієї центральної частини міста.

Мине час, і площа, можливо, переживе ще не одну реконструкцію, результатами яких будуть нарешті задоволені всі мешканці столиці. Однак, незважаючи на проблеми, площа Незалежності зараз – найпопулярніше місце у місті.

Цікаві об'єкти на майдані Незалежності:

1. Монумент на честь незалежності України.

У центрі площі знаходиться висока біла колона (52 метри), яку вінчає фігура дівчини (Берегіні) із калиновою гілкою в руках у стилі українського бароко. Вона є символічним утіленням незалежності України. Загальна висота будівлі 62 м. Пам'ятник присвячений 10-річчю Незалежності України у 2001 р.

2. Печерські (Лядські) ворота

Основним об'єктом спорів дослідників історії є так звані Лядські ворота, пам'ятка, яка зараз розташована біля скляного купола першої лінії ТЦ «Глобус». Ще ці ворота називають «Печерськими». Монумент є аркою, яку вінчає скульптура Архангела Михайла. Ворота символізують божественну силу, яка захищає Київ від неприємностей.

Вчені вважають, що Лядські ворота були зведені під час будівництва оборонних споруд Ярославом Мудрим. Вони входили до числа пропускних пунктів у місто, розташованих уздовж захисного валу разом із Золотими воротами та Львівською брамою. До XVII століття утворювалися нові поселення на території, що прилягає до стін стародавнього Києва з боку Печерська. В умовах постійних воєн та небезпек передмістя було більш безпечним місцем для проживання, ніж віддалені села. Під час Чигиринської війни 1678 р. ця місцевість була прикріплена новим валом до Старого Києва. Це сталося за князя Черкаського, який керував у ті часи Київськими військами. У верхній частині залишилася дерев'яна Лядська брама, а в нижній зробили новий в'їзд у місто - Печерські ворота. Ворота проіснували до 1833 р., згодом їх почали називати Лядською брамою. Новий об'єкт був частково виконаний із каменю, про що свідчать розкопки під час масштабної реконструкції площі у 2001 році. Залишки стін кам'яних Печерських (Лядських) воріт знайшли неподалік нинішньої будівлі будинку Профспілок. За склом поблизу пам'ятника подано фрагменти кам'яного фундаменту Печерської брами. Реальні розкопки старих воріт законсервували за стінами підземних переходів майдану. Сучасне виконання Лядської брами не відображає реального стародавнього вигляду Лядської Брами. Раніше Печерська брама не була увінчана статуєю покровителя міста Архангела Михайла.

3. Знак початку відліку відстаней між містами світу (нульовий кілометр у Києві)

Початкова точка відстаней між містами України та основними столицями земної кулі. Біля знака можна побачити, за скільки кілометрів від цієї точки знаходиться інше місто. Розташований біля головної поштової будівлі міста Києва.

4. Пам'ятник засновникам Києва на майдані Незалежності

У Києві є 2 пам'ятники засновникам міста. Перший знаходиться на Набережній річці Дніпро (у Наводницькому парку), другий – у центральній частині міста біля майдану Незалежності на Хрещатику. Це пам'ятник-фонтан, що у вечірній час підсвічується, встановлений при реконструкції площі у 2001 р. Складається зі скульптур Кия, Щека, Хорива та їх сестри Либідь.

5. Пам'ятник козаку Мамаю

6. Головний годинник України (Інформаційне табло)

Традиція монтажу годинника на площі Незалежності в Києві почалася ще з встановлення годинника з циферблатом, що підсвічується, на будівлі міської думи в 1876 р. Зараз це електронний годинник з кольоровим екраном. Вказують точний київський час, дату, температуру повітря та рекламні ролики. Годинник часто транслюється на центральних телеканалах країни для відліку Нового Року.

7. Фонтан

8. Готель «Україна»

9. Музична академія ім. П.І. Чайковського

10. Головпоштамт

11. Будинок профспілок

12. Рекламно-інформаційний екран

13. Оглядовий майданчик

Відмінне місце для того, щоб подивитися панораму Києва та зробити фотографії.

14. Входи до ТЦ «Глобус».

У центрі розташовані магазини всесвітньо відомих брендів, ресторани, кафе, фаст-фуди (McDonald's, Пузата Хата, McFoxy)

Майдан Незалежності онлайн веб камера (Independence Square in Kyiv, Ukraine) 

Натисніть на кнопку, щоб дивитися вулицю Хрещатик та Майдан Незалежності на веб-камері в режимі ONLINE  
Ознайомтеся з київською площею Незалежності на короткому відео:
Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву  
Додаткову інформацію про Майдан Незалежності можна дізнатися на сторінці проекту Вікіпедія.

Як дістатися до майдану Незалежності. Адреса на карті Києва:
Переглянути збільшену карту 

Доїхати до площі громадським транспортом Найшвидше на метро, ​​виходити необхідно на станції «Площа Незалежності». Можна також вийти на будь-який із виходів станції «Хрещатик», але тоді доведеться пройти пішки 5-7 хвилин. Дивитись схему Київського метрополітену

Використовуйте інші розділи: Дешеве таксі Києва, Фото міста Києва.