Хрещатик – найвідоміша вулиця у Києві

Хрещатик є центральною вулицею столиці України. Проходить через 3 площі, починається від Європейської площі, перетинає майдан Незалежності та закінчується Бессарабською площею. Загальна довжина становить 1225 метрів, на деяких ділянках досягає ширини 100 метрів. Проїжджа частина дороги становить 24 метри. По обидва боки вздовж усієї вулиці в ряд посаджені дерева, за ними знаходяться тротуари по 14 метрів. Ліворуч протягом майже всього Хрещатика розташований бульвар із каштановими деревами. Туристи «Хрещатиком» іноді називають місцевість, до якої входить майдан Незалежності («Майдан») та ділянки вулиць, з якими з'єднується Хрещатик (Інституцька, Архітектора Городецького, Прорізна, Богдана Хмельницького). У сленгу молодих киян вживається слово «Хрест», тобто Хрещатик. Вулиця розташована одразу у двох районах міста: Печерському та Шевченківському. У порівнянні з іншими вулицями столиць-мегаполісів Хрещатик — одна з найширших і найкоротших головних вулиць у світі. Вулиця вважається символом міста Києва, як, наприклад, Єлисейські поля у Парижі чи Червона площа у Москві.

Походження назви вулиці

Серед вчених немає єдиної думки щодо точного виникнення назви вулиці. Існує дві основні версії.

Частина дослідників вважає, що назвою Хрещатик позначалося урочище, де протікав струмок. Як повідомляє літопис, князь Русі Володимир охрестив тут усіх своїх синів.

Друга гіпотеза говорить про те, що назва вулиці походить від місцевості, що знаходилася приблизно між нинішньою Європейською площею та площею Незалежності. Це місце називалося в народі «Перевага» і було не заселене. Воно являло собою густий ліс, в якому князі, а пізніше й інші кияни, займалися полюванням на невеликих звірів та птахів за допомогою «переваг» (пасток для диких тварин, що вішали між деревами). З озера в районі нинішньої площі Незалежності випливав струмок, який в районі вулиці Басейної зливався з Кловським струмком (Либідь, що впадав у річку). У документах XVII століття ця територія називалася Хрещата Долина. З цієї точки зору назва Хрещатик нічого спільного з хрещенням Русі не має, а походить від схрещення з іншими долинами чи балками-ярами: перехрещений, або Хрещатий Яр, тобто Хрещатик. Згодом долина поєднала (перехрестила) три основні частини міста Києва: Поділ, Верхнє місто та Печерськ.

Історія вулиці Хрещатик

Царським указом щорічні торги (контракти) було переведено з Дубно до Києва. Це спровокувало приплив капіталу до міста.

Хрещатик довго перебував на розриві між двома площами, але після будівництва залізничної станції він дістався Бессарабської базарної площі та веде до вокзалу Бібіківського бульвару (зараз бульвар Тараса Шевченка).

1797 року в Хрещатій долині з'являється перший будинок. Двоповерховий кам'яний палац поміщика Онуфія Головинського був збудований у класичному стилі. До цього часу на території Хрещатика не було жодної будівлі. Коли почалася забудова навколишньої місцевості, влада спочатку не заперечувала проти місцезнаходження тут ярмарку, де відбувалися циркові виступи та народні веселощі. Але незабаром у 1874 році базар був перенесений на Бессарабську площу. Пізніше у цій місцевості виділили для будівництва 118 ділянок землі, які насамперед надавалися представникам панівного класу, а вже потім купцям, міщанам та дрібним чиновникам.

Як вулиця Хрещатик розпочав своє існування наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Місце у районі Європейської (раніше Кінної) площі почали забудовувати першим. Будівельні роботи проводилися переважно праворуч Хрещатика до вулиці Прорізної. Незабаром почав забудовуватися і лівий бік проїжджої частини. Практично всі споруди на Хрещатику були житловими будинками крім першого київського театру (проект архітектора Андрія Івановича Меленського). Після будівництва цього об'єкту вулицю назвали театральною. На кінець 1873 будівництво вулиці дійшло до Бессарабської площі. У 1869 році головна вулиця Києва мала назву Хрещатицька, пізніше – Хрещатик. До початку Великої Вітчизняної війни на Хрещатику в основному були 3-, 4-поверхові будинки. Ширина вулиці тоді становила близько 35 метрів.

Наприкінці ХІХ століття старий Хрещатик майже повністю забудований. Переважно тут зосередилися магазини, банки, контори. 1892 року по вулиці було прокладено рейки першої в Російській Імперії лінії електричного трамвая, яка з'єднувала Хрещатик з Подолом через Володимирський узвіз. На початку XX століття на розі Хрещатика та Прорізної звели Будинок Російського страхового товариства (архітектор Владислав Городецький). 1914 року збудовано київський Пасаж (архітектор Павло Андрєєв), вулиця-коридор з проїздом посередині, який з'єднували ворота. Комплекс «Пасаж» було зруйновано під час Другої світової війни, після реконструйовано. У ці роки були збудовані будівлі Бессарабського ринку та Купецьких зборів (Національна філармонія України).

На початку XX століття будинки на вулиці Хрещатик було обладнано водопроводом, каналізацією, підключено комунікації: газ, електрику. У радянський період з 1936-1941 року трамвайну лінію демонтували, а кам'яну дорогу замінили на асфальт. На вулиці почав функціонувати новий сучасніший транспорт — тролейбус. На обох сторонах Хрещатика посадили дерева та встановили ліхтарі. На перших поверхах будинків зазвичай працювали магазини. Згодом з'явився ЦУМ. Після проведених робіт Хрещатик став найголовнішою вулицею у Києві. На ній знаходилися будинки адміністрацій, найкращі готелі, театри, кінотеатри.

Під час Великої Вітчизняної Війни, коли було підірвано бомби, закладені співробітниками НКВС, центр Києва було перетворено на руїни. Злетіли на повітря і вигоріли понад 300 будинків на Хрещатику та найближчих вулицях. Після звільнення Києва з окупації 1943 року розпочалися роботи з відновлення міста. У 1948 році стартував проект реалізації генерального плану будівництва Хрещатика. Відбудовували центр, намагаючись зберегти початкову конфігурацію вулиць, але будинки споруджувалися зовсім нові, у стилі «сталінського ампіру».

У наші дні Хрещатик забудований за єдиним архітектурним планом. Ширина вулиці збільшена до 75 м. Проїжджа частина 24 м, два тротуари по 14 м, відокремлені від проїжджої частини поряд дерев, і каштановий бульвар з правого боку. За містобудівними поняттями сьогоднішній Хрещатик унікальний. Адміністративні будівлі, збудовані за радянським стилем (права, парна сторона), з'єднуються з бульварною (непарною, лівою стороною). Вишуканість Хрещатику надають адміністративна дуга (вигин у середині вулиці) та високі пагорби з обох боків.

З кінця 1990-х років у вихідні та дні державних свят рух автотранспорту Хрещатиком забороняється. Вулиця стає пішохідною.

Визначні місця Хрещатика

Будівлі та установи:

• № 1 – готель «Дніпро»

• № 2 - Український дім

• № 4 – інформагентство «УНІАН»

• № 6 - «Дім Заксу» (архітектор Й.Зекцер, 1911-14)

• № 7/11 - Центральна спілка споживчих товариств України

• № 8 - Будівля Петербурзького банку (1911-1914, архітекор Л. Бенуа)

• № 10 - Будівля Волзько-Камського банку (1912-1913, архітектор П.Андрєєв)

• № 10 -б – «Молоде Просвітництво» та редакція тижневика «Слово Просвітництва»

• № 14 – готель «Хрещатик»

• № 15 - Пасаж (1913-1914, архітектор П.Андрєєв)

• № 15 – Меморіальний музей – квартира Б.Р.Гмирі

• № 16 - Будинок профспілок

• № 19 – наземний вестибюль станції метро «Хрещатик» (1960)

• № 22 – Київський головпоштамт та Музей пошти

• № 24 - Міністерство аграрної політики

• № 25 - «Будинок із зіркою» (1954)

• № 26 - Державний комітет телебачення та радіомовлення

• № 27a – Національна спілка журналістів України

• № 30 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості

• № 32 - Будівля Російського банку зовнішньої торгівлі (1913-1915, архітектор Ф.І.Лідваль)

• № 36 - Будинок Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації (1952-1957)

• № 38 - Центральний універмаг («ЦУМ»)

• № 40 - Будівля готелю "Кане" (1873)

• № 42 - Прибутковий будинок (1894-1895)

• № 42а – Печерський районний суд міста Києва

• № 44 - Прибутковий будинок (1858, 1884, 1895, 1899-1900)

• № 46 - Прибутковий будинок (1872-1874)

• № 48 - Прибутковий будинок (кінець XIX століття)

• № 50-б – Художньо – концертний центр ім. І.Козловського Національної оперети України

• № 52 - Прибутковий будинок (1875-1876)

пам'ятники

• Владиславу Городецькому (Хрещатик, 15)

Об'єкти

• Бессарабська пл., 2 – «Бессарабський ринок»

• станції метро «Площа Незалежності»

• «Дім-музей Т. Г. Шевченка» – пров. Т. Шевченка, 8.

Більш детальну інформацію про ці пам'ятки зручно прочитати в Вікіпедії.

Прогуляємось разом або «Вихідні дні на Хрещатику»

Кожна людина, яка вперше відвідує столицю України, бажає оглянути центральні вулиці, відчути енергетику міста, відчути місцевий колорит. Хрещатик – визначна для цього визначна пам'ятка Києва.

На свята та вихідні вулицю Хрещатик перекривають для руху транспорту. У так званий «бізнес-час» — це діловий проспект, а у вихідні — «парк розваг».

Бажаєте знайти пригоди? Тоді вам за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик. Що можна зробити цікавого на Хрещатику:

1) Смачно та недорого поїсти. Популярними місцями для цього є економ-ресторани національної української кухні «Пузата Хата» у Пасажі (вул. Хрещатик/Заньковецька, 15/4 А) та «Здоровенькі були» (вул. Лютеранська, 3). Для любителів суші можна піти до закладів мережі «Сушія», «Муракамі» або до бюджетного ресторану японської та італійської кухні «Мафія» (біля Європейської площі). Можна сходити також у фаст-фуди МакДональдс (біля метро Хрещатик, у ТЦ «Глобус», на пл. Незалежності), МакФоксі та ін. Дуже дешево, зручно та швидко перекусити можна на перехресті вул. Хрещатик та вул.Б.Хмельницького. Тут недалеко від виходу зі станції метро Театральна продається всім відома «Київська перепічка» (сосиска у тесті, приготовлена ​​у фритюрі). Цікавим фактом є те, що смак цього «кулінарного шедевра» не змінюється протягом довгих років. Смак сосиски нагадує оригінальну докторську ковбасу, що випускається ще Радянському Союзі.

2) Спробувати смачне київське ескімо. На вагу (точки продажу морозива «Ласунка») або купити в будь-якій точці продаж морозиво «Хрещатик» в шоколаді.

3) Сходити у безкоштовний туалет. «Кульові» Free-WC на ​​Хрещатику знаходяться в McDonalds, Puzata Hata, Zdorovenki buli.

4) Подивитися на виступи вуличних артистів, музикантів, клоунів, брейк-дансистів, скейтбордистів, велосипедистів, реперів, ді-джеїв, ролерів, масовиків-витівників, клоунів, фокусників тощо.

5) Взяти участь у конкурсі, перевірити фізичну силу, заспівати в караоке, станцювати, виграти приз, погадати на картах, зробити автопортрет у професійного художника, якось самовиразитися.

6) Дати інтерв'ю (дуже часто журналісти різних ЗМІ на Хрещатику проводять опитування громадської думки, онлайн-конференції, дебати).

7) Познайомитися (не дивуйтеся, якщо деякі персони, які Вам сподобалися, вимагатимуть гроші за нетривале знайомство. Будьте обережні!).

8) Взяти участь у телешоу (часто, особливо у вихідні, Хрещатиком у прямому ефірі транслюються телепередачі розважального чи політичного характеру).

9) Взяти участь у мітингу, акції протесту.

10) Пройтися по проїжджій частині Хрещатика (будьте уважні, Вам можуть перешкодити велосипедисти, ролери, мопеди, «велорикші» з пасажирами (триколісні таксі), агітатори, рекламодавці, тусовщики і просто натовп перехожих).

11) Пройтися крізь підземний перехід під майданом Незалежності, на київському жаргоні «труба». Тут можна випити недорогу каву, купити сувенір, потусуватись, купити квіти.

12) Подивитись концерт, парад, святкове шоу, салют (якщо пощастить, зазвичай у дні державних свят).

13) Шопінг. Здійснити покупки у фірмових брендових магазинах. Найдорожчі та ексклюзивні бутіки у Києві знаходяться у Пасажі та на вулиці Городецького.

14) Посидіти, відпочити на лавці на «бульварі київських каштанів».

15) Купити справжній київський торт у фірмовому магазині насолод фабрики «ROSHEN» (колишня кондитерська фабрика імені Карла Маркса) за адресою: вул. Хрещатик 29/1.

16) Охолодитись біля фонтанів (влітку).

17) Попити київську воду з артезіанської свердловини. Найближчий бювет знаходиться на вулиці Городецького, в невеликому сквері навпроти ресторану «Fellini».

18) Придбати щось на ярмарку (якщо він буде проводитись у день Вашого перебування на Хрещатику).

19) Помилуватися ілюмінацією, унікальним освітленням будівель, вулиці, головної новорічної ялинки країни (особливо у передріздвяний період).

20) Орендувати велосипед, ролики і покататися центральними околицями міста.

21) Зробити благодійний внесок жебраку, людині з проблемами здоров'я, артисту.

22) Сфотографуватися на тлі панорами оглядового майданчика Майдану Незалежності.

23) Зайти в будівлю головпоштампу та надіслати листівку друзям, родичам, знайомим із зображенням якоїсь пам'ятки міста та символічною маркою Києва) відправляйте листи тим, хто хоч іноді перевіряє пошту. Чи не електронну).

24) Зробити фото на тлі якогось цікавого місця Хрещатика і відправити до соц. мережі чи на e-mail.

25) Скористайтеся безкоштовними Free Zone Wi-Fi. Незважаючи на те, що муніципальні інтернет-точки доступу знаходяться практично скрізь уздовж вулиці, з технічних причин вони часто не працюють. Тому рекомендуємо користуватися ресурсами відомих fast-foods або взяти чашку кави в будь-якому з кафе, що розташовані поруч, і затишно посидіти. Причому за потреби практично скрізь Вам нададуть розетку для заряджання пристрою.

26) Сходити до торгового центру «Глобус». Складається із 3-х ліній, у яких розташовані магазини, зони відпочинку, кафе, ресторани, виставки.

27) Подивитись футбол на великому рекламно-інформаційному екрані (якщо пощастить).

28) Сфотографуватися з тваринами (послуги платні, але спочатку Вам можуть запропонувати просто безкоштовно потримати мавпочку, птицю, змію).

29) Любителям нічного життя можна сходити до клубу (наприклад, ПаТіПа, Vodka Bar, Arena City Night Club).

30) Завітати до кінотеатру прем'єр кіно-комплекс «Україна» (адреса: вул. Городецького, 5).

31)   Подивитися пам'ятки на майдані Незалежності.

На Хрещатику без проблем можна знайти банкомат, обмін валют.

Найближчі супермаркети на Хрещатику – «BILLA», знаходяться у будівлі Бессарабського ринку та на 2-ій лінії ТРЦ «Глобус»

Цікаві факти про вулицю Хрещатик

Вважається, що вулиця дуже зручна для знайомств. Нових знайомих знаходять тут не лише кияни, а й гості міста.

На вулиці Хрещатик, як і у багатьох багатолюдних місцях різних міст, зустрічаються громадяни без певного місця проживання, волоцюги, жебраки, злодії, шахраї, люди у нетверезому стані.

У житлових будинках, розташованих уздовж вулиці, мешкає дуже незначна кількість корінних мешканців. Більшість квартир (апартаментів) здаються в оренду як хостели.

Бренд «Хрещатик» дуже популярний, з такою назвою можна зустріти: банк, ресторан, готель (готель), покерний клуб, газету і навіть салат.

На тему київського Хрещатика написано відомих пісень виконавців: Михайла Шуфутнінського та Павла Зіброва.

В 1892 саме на вулиці Хрещатик була зроблена 1-а в Російській Імперії лінія електричного трамвая.

1912 року на Хрещатику збудували перший хмарочос України — Будинок Гінзбурга, це була перша 11-поверхова будівля в Російській Імперії. Власником будівлі був легендарний київський бізнесмен Лев Борисович Гінзбург.

Перший телефон, електрика, водогін у Києві з'явилися на вулиці Хрещатик.

Зараз ви можете дивитися вулицю Хрещатик та майдан Незалежності у Києві через онлайн веб-камеру, трансляція ведеться в режимі Live (watch online web cam

Натисніть на кнопку, щоб дивитися вулицю Хрещатик та Майдан Незалежності на веб-камері в режимі ONLINE  
Подивіться Хрещатик перед Новим Роком у вихідний день на відео:

Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву  
Короткий опис вулиці Хрещатик можна прочитати на сайті всесвітньої енциклопедії Вікіпедія.

Доїхати на Хрещатик найзручніше метро, виходити потрібно на станції «Хрещатик» або «Майдан Незалежності» (укр. «Майдан Незалежності»), дивитися покажчики у бік вулиці. Також можна вийти на станції київського метрополітену «Театральна», пройти пішки 3 хвилини. Дивитись схему метро

Як дістатися на вулицю Хрещатик, місцезнаходження на карті Києва:Переглянути збільшену карту

Щоб доїхати іншим транспортом, скористайтесь пошуком у розділі: Карта громадського транспорту.

Залишайте відгуки про Хрещатик! Використовуйте інші розділи: Пам'ятки Києва, Фото Києва.