Національний музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенка

У центрі міста Києва навпроти Київського національного університету імені Тараса Шевченка розташувався дивовижний особняк у стилі епохи Відродження. У ньому є найбагатша в Україні колекція експонатів зарубіжного мистецтва.

Історичні факти про будинок музею

1888 року завершилося будівництво палацу, автором якого став петербурзький архітектор Р.Ф. Мельцер. Після придбання будинку подружньою парою Варварою та Богданом Ханенком його декорували видатні художники та архітектори: М. Врубель, Ф. Макарт, Б. Санчес, Л. Марконі, П. Бойцов, В. Котарбінський. В інтер'єрі було використано стилі голландського бароко, готики, рококо, ренесансу. Невдовзі родина переїхала до Києва та оселилася у цьому будинку, привезши із собою унікальну колекцію творів мистецтва. Після значного збільшення кількості предметів у 1891 році власники особняка вирішили зробити реконструкцію будівлі, збільшивши площу на два поверхи та змінивши вигляд фасаду. 1914 року після кардинальних змін вулиці Терещенківської біля будинку з'явився цокольний поверх, а 1924 року до нього приєднали ґанок із сходами. У 1998 році було зроблено реставрацію та капітальний ремонт приміщень.

Засновники музею

Богдан Іванович Ханенко має коріння дворянського роду, яке походить від витоків українського козацтва. Після закінчення Московського університету в 1873 році він переїжджає до Петербурга і вступає на службу в департамент юстицій. У 1874 одружився з Варварою Терещенком.

Варвара Терещенко – дочка цукрового магната та одного з найвпливовіших підприємців у Російській імперії Миколи Артемовича Терещенка.

Ще до знайомства у майбутньої сімейної пари почав формуватись інтерес до мистецтва. Варвара перейняла досвід батька, а Богдан, вивчаючи історію мистецтва, заводив знайомства серед його відомих вітчизняних та зарубіжних поціновувачів, часто відвідував Ермітаж, різноманітні заходи та виставки.

Маючи соціальні контакти в суспільстві любителів мистецтва, подружжя завело знайомство з вченим та колекціонером у галузі живопису П. П. Семеновим-Тян-Шанським, який дав їм професійні рекомендації та знання у цій сфері.

Завдяки лобіюванню інтересів щодо розвитку культури подружжям Ханенків було відкрито Художній музей у Києві.

Колекція

Вже в Петербурзі Ханенків починають серйозно захоплюватися колекціонуванням. Вони здобувають твори італійських художників Ладзаріні, Франческіні, Лібері, Рупполі, голландця Венікса, нідерландця П. Брейгеля Молодшого, які й досі присутні в експозиції музею. Подружжя вирішило зібрати твори, які відображатимуть еволюцію в мистецтві протягом кількох століть. Після призначення Богдана Івановича на посаду члена окружного суду у Варшаві Ханенків переїжджають за кордон. Подорожуючи Європою, вони багато часу приділяють поповненню своєї колекції. Вдалим придбанням стала частина колекції графа Брюля. Розвиваючи нові напрямки, вони купують предмети декоративно-ужиткового мистецтва з порцеляни, скла. Домінуючим вектором захоплення є покупки італійських, нідерландських, голландських майстрів XIV – XVIII століть.

Відхід Богдана Івановича у відставку в 1888 супроводжується новим сплеском інтересу до колекціонування. У Москві купуються цінні картини князя Кочубея, продані купцем М. Постніковим, а також унікальні збори живопису у власника кінних заводів М. Малютіна. Ще одним везінням стала купівля натюрморту Хуана де Сурбарана, яка датується 1640 роком.

Наприкінці 1880-х Б. Ханенко з посиленою увагою стежить за всіма подіями на ринку Європи. Жодна значна виставка, аукціон, розпродаж не проходить без участі колекціонера. Найчастішими стають поїздки у Відень, Мадрид, Париж, Берлін, Рим, Флоренцію. За цей період купується понад сотня унікальних творів, включаючи скульптури, полотна, елементи декору. У тому числі варто відзначити збори принца Боргезе, герцога С.Є. ді Вердуа, графа Л. Паар, Л. Борг де Бальзан, М.А. Альберічі. Паралельно у цей час формувалася і сімейна наукова бібліотека, що складається з цінних книг, журналів, каталогів, рукописів, періодичних видань у галузі мистецтва з власноручними позначками господарів.

Хронологія подій Національного музею мистецтв

Членами родини Ханенків було зібрано колекцію, що складається приблизно з 1250 предметів мистецтва. Але в процесі існування вона зазнала низки значних змін. Незважаючи на те, що зараз музей поповнився колекціями відомих меценатів і вміщує приблизно 25 000 творів, він також втратив безцінні витвори світового значення.

У 1915 році через події Першої світової війни дуже важливу частину колекції було перевезено до Москви. Тільки в 1921 році вдова Варвара, що насилу домагалася повернення, привезла її до Києва. Втрати становили близько 30 полотен, що зникли безвісти.

Після смерті Богдана Ханенка в 1917 році Варвара подарувала Академії наук дім, найбагатшу колекцію творів мистецтва ближнього та далекого зарубіжжя, приватну бібліотеку, а також залишки експозиції, що зберігаються на складах у Пітері та в Московському історичному музеї. Дар призначався для організації у Києві музею мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенка.

У 1919 році колекція набула статусу «державний музей».

У 1920 - 1930 роках радянська влада почала розпродаж культурних цінностей. Найбільш цінними експонатами, що залишили музей, стали візантійські ікони, гобелен «Поклоніння волхвів» та картина Лукаса Кранаха-Старшого «Адам та Єва».

1926 року до Національного музею мистецтв Києва передали картини В. Щавинського з Ленінграда. Активізувалася передача творів з інших зборів та обміну між музеями. Були отримані картини художника Джошуа Рейнолдса та «Портрет Лазаря Гоша». Наприкінці 1930-х років колекція декоративно-ужиткового мистецтва була збільшена і налічувала 6500 експонатів, а чисельність гравюр складала приблизно 33 000 одиниць.

Незабаром музей отримав твори яготинської колекції князів Рєпніних, Кабінету мистецтв Київського університету, приватних колекцій Терещенків, Сахновських, Гудим-Левковичів, музеїв Москви, Ленінграда, Києва. Значним став подарунок Т. Жаспар – колекція творів китайського прикладного мистецтва та живопису XIV-XX століть.

Під час Великої Вітчизняної війни фашистські загарбники вивезли практично всю колекцію до Німеччини, але після війни цінності повернулися до Києва.

У повоєнні роки будівля упорядкували. Зі сховищ дістали вцілілу частину творінь. Пізніше повернули картини Перуджіно, Веласкеса, Рубенса, Сурбарана. Збори поступово збільшувалися. Серед надходжень, що заслуговують на увагу, полотна художника Рокуелла Кента зі США, що проповідує стиль реалістичного пейзажного живопису.

Київський музей західного та східного мистецтва сьогодні

Візитною карткою національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві є всесвітньо відомий шедевр Д.Веласкеса «Портрет інфанти Маргарити» та унікальний диптих «Поклоніння волхвів» нідерландського художника XV століття.

У музеї представлені полотна Рубенса, Белліні, Йордансу, Строцці, Босха та інших видатних художників. Розпис плафону в одному із залів музею, виконаний Михайлом Врубелем, став його першою роботою, виконаною не в церкві.

На особливу увагу заслуговують енкаустичні візантійські ікони XI – XII століть та меморіальний зал, присвячений засновникам музею.

Раніше експозиція мала назву «Київський музей західного та східного мистецтва».

Тематичні відділи музею:

• Єгипет
• Греція і Рим
• Мистецтво країн Європи
  

  Диптих «Поклоніння волхвів»

• Скульптура
• Живопис
• Графіка
• Декоративно-прикладне мистецтво
• Мистецтво країн Сходу
• Буддизм
• Іслам
• Китай
• Японія

При музеї працює дослідницький інститут.

Увага! Національний музей мистецтв відкритий у будь-який день крім понеділка та вівторка.

Час роботи: з 10: 30 до 17: 30.

Музей можна відвідати безкоштовно в першу середу кожного місяця, але варто пам'ятати, що в цей день режим роботи скорочено до 14:00.

У неділю для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, професійно-технічних училищ та студентів вхід вільний.

Додаткові послуги за окрему оплату:

- Фотозйомка експонатів;

- Проведення експертизи предметів давнини.

Інформацію про виставки можна прочитати на офіційному сайті Музею мистецтв сходу та заходу ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Додатково про музей можна дізнатися на сторінці Вікіпедія.

Подивіться коротке відео про виставку китайського живопису та декоративно-ужиткового мистецтва:
Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву

Доїхати до музею громадським транспортом найзручніше метро, Виходити потрібно на станції Льва Толстого

На карті адреса музею західного та східного мистецтва Ханенків: м.Київ, вул. Терещенківська, 15-17
Переглянути збільшену карту

Дістатися іншими видами транспорту можна за допомогою розділу карта транспорту, міська електричка.

Дивіться також розділи фото и визначні пам'ятки міста Києва.

Якщо Вам сподобалась стаття про Київський музей Ханенків, залишайте свої відгуки нижче.