Національний музей «Київська картинна галерея» Київський музей російського мистецтва

Про історію Київського музею російського мистецтва

Дата відкриття музею 12 листопада 1922 року. «Київська картинна галерея» так називався музей після революції. Основну частину експонатів складала приватна колекція родини відомих меценатів та підприємців – Терещенко. Найбільш цінними екземплярами виставки стали картини, що належали Ніколі, Федору та Івану Терещенку: Івана Шишкіна «Дубовий гай», «Перший сніг», «Серед долини рівні», «Струмок у лісі»; Іллі Рєпіна "Поприщин", "Портрет В. Гаршина"; Івана Крамського «Селянин з вуздечкою»; Миколи Ярошенка «Курсистка»; Віктора Васнєцова «Три царівни підземного царства»; Аполінарія Васнєцова «Сутінки»; Василя Полєнова «Зима. Імоченці»; Михайла Врубеля "Дівчинка на тлі перського килима"; Павла Федотова "Гравці". Також варто відзначити надходження від інших приватних колекцій Оскара Гансена, Богдана та Варвари Ханенків, Малювальної школи Миколи Мурашка. Націоналізація культурних цінностей, проведена владою, сформувала збори музейного фонду, що складалася переважно з творів мистецтва російської художньої культури. Незабаром музей поповнився роботами із Центрального музейного фонду, який надіслав експонати з ленінградських та московських архівів. Колишній міський музей та кабінет мистецтв Київського університету доповнили збори галереї. Протягом десятиліття від дня відкриття галереї за допомогою взаємообміну з іншими музеями відбувалися значні зміни в тематиці та профілі. Колекція поповнилася творами А.Архіпова, А.Рилова, В.Бялиницького-Бірулі, К.Юона, Н.Реріха, К.Сомова, П.Кончаловського, Р.Фалька, І.Рєпіна, В.Маковського, Н.Ге, М . Врубеля, Д.Левицького та В.Боровиковського. З 1930 року музей позиціонувався як Національна картинна галерея, оскільки експозиція представляла не лише російське, а й сучасне українське та західноєвропейське мистецтво. У 1936 році музей перейменовано на «Київський державний музей російського мистецтва», виставка якого була представлена ​​роботами XIII – початку XX століть. 1939 року в музеї створили відділ сучасних робіт радянських художників. У 1940 році галерея була однією з найкращих мистецьких виставок Радянського Союзу.

Під час Великої Вітчизняної війни музей втратив приблизно 1500 предметів мистецтва, серед яких твори: І.Айвазовського, К.Флавицького, Л.Соломаткіна, А.Саврасова, А.Боголюбова, І.Шишкіна, І.Левітана, А.Куїнджі, Ст. Поленова, І.Остроухова, Н.Ге, І.Крамського, Н.Кузнєцова, Н.Касаткіна, М.Врубеля, А.Лентулова, К.Петрова-Водкіна, А.Рилова, твори давньоруського мистецтва, ікони ХV-ХVI століть. Але основна колекція була врятована до приходу німецьких військ до Києва та захована у місті Уфа.

Після війни держава займалася активною реанімацією музею. Музеї Москви та Ленінграда, Ермітаж, Державний художній музей Білорусії допомагали відновлювати експозицію. Картини закуповувалися у колекціонерів, сімей художників, на аукціонах та виставках. Музей поповнився картинами А.Саврасова, Н.Крамського, Н.Ге, М.Клодта, А.Пластова, С.Чуйкова, С.Герасимова, М.Сар'яна, Ю.Піменова, П.Кончаловського, В.Сєрова, З.Серебрякової , Н. Реріха та інших. Особливо цінними для музею стали пожертвування приватних осіб на користь музею. Вдова М.Горького Є.Пєшкова дарувала твір Абрама Архіпова «Молода селянка в жовтій хустці», Олександр Тульчинський (київський колекціонер, меценат) – «Троянди на терасі» Костянтина Коровіна. У 1986 році музею передали за заповітом київського лікаря-педіатра, професора Давида Лазаревича Сигалова, приблизно 300 робіт російських художників кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ця подія стала найзначнішим збагаченням за всю історію музею як подарунок від приватної особи. Таким чином у галереї з'явилися твори К.Сомова, Б.Кустодієва, З.Серебрякової, М.Сар'яна, П.Кузнєцова, С.Судейкіна, Б.Григор'єва, Н.Сапунова, Н.Тархова. У проміжку 1960-1980 років музей в основному наповнювали картинами сучасного радянського мистецтва: Б. Іогансона, С. Рянгіної, С. Чуйкова, С. Герасимова, А. Дейнекі, Ю. Піменова, А. Пластова, Н. Ромадіна, А. Грица , а також майстрів наступних поколінь, що висловили нові художні тенденції в 1960-ті-1980-ті роки: А.Нікіча, Г.Коржева, В.Попкова, І.Попова, Н.Андронова, В.Стожарова, П.Осовського, В . Іванова, Д. Жилинського, Є. Моісеєнко, Н. Єришева, Є. Романової, Н. Назаренко, Н. Нестерової, В. Калініна, А. Сітнікова, М. Ромадіна та інших.

Про будівлю Київського національного музею російського мистецтва

В 1878 будинок був побудований за проектом архітектора В.М. Миколаїв. Відомий київський архітектор, який закінчив Петербурзьку академію мистецтв, виявив свій талант у проектах багатьох споруд міста. У 1880 році власниця будівлі М.Чаплинська продала будинок та прилеглу територію відомому промисловцю-цукровиробнику Ф. А. Терещенку. У 1882-1884 роках було зроблено перебудову будівлі та оформлення внутрішніх приміщень за проектом академіка А. Л. Гуна із Санкт-Петербурга. Будівельними роботами керував В.М. Миколаїв, а оздобленням займалися представники меблевої фірми «МЕЛЬЦЕР І Ко», скульптори Шварц, Ботта, художник Сідіков. До будівлі приєднали спеціальну прибудову, яка призначалася для майбутньої приватної картинної виставки. Фасад особняка виконаний у стилі неогрік.

1885 року сім'я переїжджає в нове житло, незабаром у Федора Терещенка та його другої дружини Надії народжуються діти: Надія, Федір, Наталія. 1894 року Федір помирає і за заповітом власником будівлі призначається син. У 1899 році місце розташування особняка, вулиця Олексіївська, перейменовується на Терещенківську. 1903 року вдова купує сусідній будинок. Під час Першої світової війни у ​​приміщенні було засновано лазарет. Після від'їзду сім'ї в 1918 році після революції будинок використовували для розміщення в ньому: Міністерства закордонних справ Центральної Ради, офісу уряду Скоропадського та Директорії, штаби Червоної Армії, Денікінської армії, Драгомирова, польської кулеметної роти, Ревтрибунал 14-го корпусу Червоної Армії.

У 1919 році Комісаріат уряду видає охоронний лист «на приміщення, яке займає картинна галерея на вул. Терещенківській», повідомляючи про те, що «всі мистецькі та історичні цінності перебувають у віданні Наркомосу та реквізиції та зайнятті іншими відомствами не підлягають».

З 1919 року назва вул. Терещенківській у Києві змінювали на: Герцена, Чуднівського, з 1955 року – вулиця Рєпіна, а 1992 року знову — Терещенківська.

Протягом 80 років будову використовували як музей. Сьогодні будівля зазнала деяких змін. Головний фасад втратив каріатид, балкони, парапети, зміни торкнулися й інтер'єру. 1983 року біля музею російського живопису у Києві розміщено пам'ятник І.Є.Рєпіну, подарунок від Російської Федерації до 1500-річчя міста Києва. Скульптуру виконав московський майстер О.Комов.

Про сім'ю Терещенків, засновників музею російського образотворчого мистецтва в Києві

Федір Терещенко народився 1832 року. Початковий капітал робить на торгівлі лісом та хлібом. Вклавши гроші в перспективну галузь цукровиробництва, стає мільйонером. У 1870 році після присвоєння імператором Олександром II родині Терещенків дворянського титулу, сім'я переїжджає з рідного Глухова (Чернігівська область) до Москви, а у 1874 році – до Києва. У цей період батько передає права на управління компанією синам Ніколі, Федору, Семену, які організували найбільше підприємство цукрової промисловості Російської Імперії.

Сім'я активно займалася благодійністю. Зведення храмів, покращення інфраструктури міст, будівництво будинків та притулків для незаможних, гімназії, міського музею – це не повний перелік добрих справ відомих меценатів.

Федір захопився мистецтвом, коли сім'я ще жила у Глухові. Це хобі перейняли й сини. Приблизно за 25 років колекціонування глава сім'ї завів особисті знайомства з відомими митцями та поціновувачами мистецтва. Список колекції Ф.Терещенка невідомий. З картин, які тепер представлені в Київському Національному музеї російського мистецтва, їм було придбано «Микола Мирлікійський позбавляє смертної кари трьох безневинно засуджених» (1890); "Споглядач" (1876); "Дівчина з кішкою" (1882) І. Крамського; «Шпигун» В.Верещагіна; "Дорога в полі" (1869) М.Клодта; "Зима в лісі (Іній)" (1877); «Запущений парк у Марієнбурзі» (1878) Ю.Клевера; "У підніжжя Казбека" (1891) А.Кисельова; «Заповідник. Сосновий бір» (1881); "Сутінки" (1874); "Лісовий струмок" (1874) І.Шишкіна; Ранній сніг. Бехово» (1891) В. Полєнова; «Ніч на дону» (1882) А. Куїнджі; картини В.Перова «Юродивий, (1875,1879, 1870); "Напередодні дівич-вечора" (1882); В.Маковського «Ярмарок в Україні» (1882) та «Дівочник» (1877); К.Лемоха «Дівчинка з кішкою»; А.Харламова "Італійський хлопчик з книгою" (1886); П.Сведомського «Поховані у квітах» (1882); «Поприщин» (1883) І. Рєпіна; І.Крамського «Селянин з вуздечкою. Міна Мойсеєв» (1883), Н.Ярошенко «Курсистка» (XNUMX).

Картинна галерея іноді відкривалася для вільного відвідування, у такі дні кількість відвідувачів іноді сягала 1000 осіб.

15 червня 1894 року Федір Терещенко помер, похоронну процесію супроводжував увесь Київ.

Музей російського мистецтва Києва сьогодні

На даний момент колекція музею складається з приблизно 12 000 експонатів. У 30 залах розміщені виставки творчості різних періодів:

• Мистецтво XIII-XVII століть;
• Мистецтво XVIII ст.;
• Мистецтво першої половини ХІХ століття;
• Мистецтво другої половини ХІХ століття;
• Мистецтво кінця XIX-початку XX століття;
• Мистецтво XX ст.

Найбільш відомими художниками, представленими в музеї, вважаються:

І.Айвазовський, Д.Левицький, В.Тропінін, В.Серов, В.Перов, В.Маковський, А.Дейнека, В.Васнєцов, І.Рєпін, М.Антокольський, В.Верещагін, М.Врубель, М. Ге, І.Шишкін, В.Боровиковський.

Серед шедеврів, які здобули загальне визнання, можна виділити: М.Врубеля «Дівчинка на тлі перського килима», В.Васнецова «Три царівни підземного царства», І.Шишкіна «На півночі дикому…», І.Айвазовського «Буря».

Зі стародавніх пам'яток варто відзначити унікальну ікону домангольського періоду «Борис і Гліб», яка виконана в першій половині XIII століття.

Радянський період відображають твори художників не тільки Росії та України, а й інших республік колишнього СРСР. Серед них: Л.Свемп, В.Озолс, С.Джяукштас, Т.Наріманбеков, Д.Байрамов, М.Асламазян, Л.Бажбеук-Мелікян, Д.Мірзашвілі, М.Савицький, М.Греку, Т.Яблонська, П . Оссовський, В.Стожаров, Б.Іогансон, С.Рянгіна, С.Чуйков, С.Герасимов, Ю.Піменов, А.Пластов, Н.Ромадін, А.Грицай, А.Нікіч, Г.Коржев, В.Попков , І.Попов, Н.Андронов, В.Стожаров, П.Осовський, В.Іванов, Д.Жилінський, Є.Моїсеєнко, Н.Єришев, Є.Романова, Н.Назаренко, Н.Нестерова, В.Калінін, А . Сітніков, М.Ромадін.

Пропонуємо Вам здійснити віртуальну прогулянку Київським Національним музеєм російського мистецтва, переглянути фото інших експонатів на офіційному сайті музею.

Читайте інформацію про російський музей Києва на сторінці Вікіпедія.

 
Перегляньте відеорепортаж про Національний музей російського мистецтва:
Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву

Режим роботи: по Вівторках та п'ятницях з 11:00 до 19:00;

Середами, суботами, неділями з 10:00 до 18:00.

Для бажаючих відвідати музей російського мистецтва Києва безкоштовно!

Така можливість надається:

• у першу середу кожного місяця графік роботи з 10:00 до 14:00;
• на свята: Міжнародний день музеїв; День знань;
• для учнів шкіл та студентів – щонеділі.

На карті адреса, де знаходиться музей російського мистецтва: Київ, вул. Терещенківська, 9.

Доїхати до російського музею найзручніше на метро. Найближча станція «Площа Лева Толстого». Можна вийти і на інших зупинках: Театральна або Університет.

Переглянути схему Київського метрополітену.

Щоб дізнатися, як дістатися іншим транспортом, користуйтесь розділом Карта міського транспорту Києва.

Користуйтесь також розділами: Карта міської електрики Києва, фото  и пам'ятки.

Залишайте відгуки, якщо стаття була вам корисною!