Сліпий траст – як це працює

Середньостатистичному українцю поняття «сліпий траст» стало відомим завдяки колишньому Президенту України. У 2016 році Петро Порошенко передав пакет акцій корпорації «Рошен», що належить йому, в управління незалежному трастовому фонду Rothschild trust. Саме тоді всіх зацікавило, що таке сліпий траст.

Почнемо з того, що таке траст

Якщо дуже спрощено, то траст https://vigolex.net/ru/project-details/sozdanie-trastov/ – це спосіб управління активами, коли власник передає своє майно іншій особі з метою управління на користь вигодонабувачів або для досягнення соціально корисної мети. Майно передається у власність, а не у тимчасове володіння чи договірне управління. Саме цим траст принципово відрізняється від звичайного договору управління майном, що існує у багатьох країнах. Траст виникає виходячи з одностороннього волевиявлення, договору, судового рішення чи закону.

У створенні та функціонуванні трасту беруть участь три сторони:

Засновник (власник) – фізична чи юридична особа, яка створює траст та передає до нього свої активи. У класичному трасті після його створення засновник повністю втрачає право власності, відповідно, і контроль над майном.
Довірчий власник (трасті) – особа, яка володіє та керує активами трасту. Довірчим власником можуть виступати як фізичні, і юридичних осіб. Останні десятиліття функції трасті дедалі частіше виконають професійні трастові компанії, банки чи юридичні фірми, що спеціалізуються на управлінні майном.
Бенефіціар – особа, яка отримує вигоду від управління трастом та має право вимагати належного виконання обов'язків з боку довірчого власника.

Іноді у трастових відносинах деякі учасники можуть бути в одній особі. Наприклад, засновник може визнати себе бенефіціаром, щоб особисто отримати доходи від управління майном. Або навпаки: засновник може призначити себе довірчим власником, який діє на користь вигодонабувачів.

Чим сліпий траст відрізняється від «простого» трасту

Сліпий траст – це траст, у якому засновник передає довірчому власнику як право власності на активи, а й повний контроль над трастом. При цьому він, як і бенефіціар, втрачає навіть право на інформацію про точний перелік активів, які в даний момент входять до складу трастової маси, а також про купівлю/продаж, основну суму/доходи трасту тощо. Вони не мають права втручатися в роботу керівника та отримувати будь-які дані на рахунок управління активами. Після передачі активів у сліпий траст, довірчий власник має повну свободу дій щодо трастового майна та є відповідальним за управління активами та отриманим у трасті доходом.

Навіщо потрібен сліпий траст?

У країнах, де поняття трасту існує на законодавчому рівні вже багато років, передача активів у сліпий траст здійснюється з наступних причин:

Щоб уникнути конфлікту інтересів – політики, державні службовці, які займають відповідальні посади, можуть мати повноваження спрямовувати державні кошти у приватний сектор та впливати на урядові рішення. Якщо такі особи не мають доступу до інформації про активи, що входять до складу трастового майна, твердження про упередженість буде необґрунтованим.

При виграші великої суми в лотерею – щоб уникнути недоцільного та невмілого поводження з виграшем, а також, щоб убезпечити себе від шахрайства та недобросовісних дій третіх осіб.
У корпоративному управлінні з метою захисту від незаконної інсайдерської торгівлі акціями з боку членів правління.
У благодійності – історично передачі фінансів до організації Червоного Хреста.

Процедуру передачі активів у сліпий траст в Україні, як і раніше, багато хто ставить під сумнів. Юридична компанія «ВігоЛекс» допоможе вам розібратися з усіма тонкощами та зрозуміти ефективність сліпого трасту, а також визначитися, чи можливий такий траст в Україні в принципі.