Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка

Про будівлю театру

Історія театру імені Івана Франка розпочалася з заснованого у 1891 році «Товариства драматичних артистів» або «театру ім. Соловцова». Організатором став російський актор та режисер Микола Соловцов, за підтримки Євгена Недєліна, Тимофія Чужбініова, Миколи Песоцького. У 1898 році архітекторами Георгієм Шлейфером та Едуардом Брадтманом було збудовано приміщення для виступів. Через деякий час цей колектив почав працювати в театрі російської драми ім. Лесі Українки.

Фундамент будівлі збудовано на території озера, яке попередньо було засипано. Ділянка землі до продажу його спадкоємцями раніше належала професору медицини Фрідріху Мерінгу. Цікавим фактом є існування підземного джерела, яке колись наповнювало озеро водою, і тепер знаходиться за лаштунками театру під сценою. Досі актори п'ють цю воду та вірять у її незвичайні властивості.

Під час окупації Києва будівля театру була практично зруйнована та відновлена ​​вже у 1946 році. Після реконструкції фасад театру та внутрішні приміщення було змінено. Сьогодні зал академічного драматичного театру імені Івана Франка оформлено у стилі рококо.

Про історію театру імені Івана Франка

 
Керівником театрального колективу імені Івана Франка був талановитий український режисер та актор Гнат Юра. Перша вистава «Гріх» була представлена ​​28 січня 1920 року у Вінниці. Протягом кількох років театр подорожував та радував публіку своїми виступами в інших великих містах країни. Незабаром трупу було запрошено на роботу до Харкова, який був на той час столицею Української РСР. Театр отримав свою назву на честь видатного українського поета, письменника, вченого та громадського діяча Івана Яковича Франка. Найбільш яскравими постановками цього періоду вважаються: «Ревізор» Миколи Гоголя, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Свята Іоанна» Бернарда Шоу, «97» Миколи Куліша, «Підпалювачі» Анатолія Луначарського.

1926 року за рішенням чиновників театр обмінюється місцями дислокації з основним конкурентом з ремесла, театром «Березіль», який працював у приміщенні театру імені Франка. Керівником цього колективу був Лесь Курбас. Першим спектаклем, представленим у Києві після переїзду, став «Вій», адаптований Остапом Вишнею за повістю Миколи Гоголя. Прем'єра відбулася 30 вересня 1926 року. З цього дня театр ім. Франка продовжує функціонувати у Києві до сьогодні.

Відчутний внесок в унікальність творчого стилю зробив Гнат Юра, який керував театром з 1920 по 1966 рік. Протягом 30-х років у театрі виступали: О. Бучма, Н. Ужвій, Ю. Шумський, В. Дуклер, Д. Мілютенко, В. Добровольський, П. Нятко, Є. Осм'яловська, Є. Пономаренко, О. Борисоглібська, М. Яковченко, М. Братерський.

Найбільш видатними спектаклями в цей період стали: «Суєта» Івана Карпенка-Карого, «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера, «Борис Годунов» Олександра Пушкіна, «Одруження Фігаро» П'єра Бомарше, «Пригоди бравого солдата Швейка» Ярослава Гашека.

Статус «академічний» було присуджено театру 1940 року. У період Великої Вітчизняної війни театр ім. Івана Франка перебував у евакуації у різний час у Семипалатинську (Казахстан), місті на річці Іртиш, а також у Ташкенті.

Після закінчення військових дій у театрі працювали: Б. Норд, Б. Тягно, Б. Балабан, М. Крушельницький, В. Івченко, В. Гаккебуш.

У 50-х роках у трупі перебували: В. Оглоблін, В. Крайниченко, В. Харченко.

У 60-х роках артистами театру були: Д. Алексідзе, В. Скляренко, Д. Лізогуб, Б. Мешкіс, А. Барсегян, Д. Чайковський.

У 70-х роках: С. Сміян та ін.

У театрі також працювали у різний час: О. Гашинський, М. Герасименко, В. Дальський, М. Задніпровський, Н. Копержинська, С. Коркошко, П. Куманченко, О. Кусенко, В. Івченко, С. Коркошко, Н. Лотоцька, П. Морозенко, С. Олексенко, М. Панасьєв, В. Плотнікова, М. Покотило, В. Розстальний, В. Салтовська, О. Скибенко, Б. Ставицький, К. Степанков, В. Сумський, Ю. Ткаченка, В. Цимбаліст, Л. Хоролець та ін.

Найкращі сценографи надавали спектаклям нові художні мотиви. Поруч із М.Драком працював новатор В.Меллер, а також художник-філософ Д.Лідер та учень О.Олександрович-Дочевський.

У стінах Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка виявився талант композиторів М.Прусліна, Ю.Мейтуса, С.Жданова, Данькевича, Л.Ревуцького, П.Козицького, В.Рождественського, О.Филипенка, О.Білаша, М.Скорика.

З 1978 до 2001 року театром керував Сергій Данченко. Цей період у театрі запам'ятався видатними майстрами сцени: В. Баша, Б. Бенюк, О. Богданович, І. Дорошенко, Л. Руснак, Л. Смородіна, С. Станкевич, О. Стальчук, Б. Ступка, О. Ступка, Л .Сердюк, Н. Сумська, О. Хостікоєв, О. Шаварський, Є. Шах, Г. Яблонська, О. Задніпровський, Л. Кадирова, В. Коляда, П. Лазова, В. Мазур, В. Нечепоренко, О. Пєтухов та ін.

11 жовтня 1994 року театр отримав звання «Національний».

З 2001 до 2012 року театр очолював народний артист СРСР, герой України – Богдан Ступка. Після раптової смерті видатного актора художнім керівником театру призначено заслуженого діяча мистецтв України, радянського та українського театрального режисера Станіслава Анатолійовича Моїсеєва.

Київський театр ім. І. Франка сьогодні

Традиції, що стали протягом майже століття існування, продовжують передаватися діячами театру та новим поколінням. Об'єднані зусилля досвідчених співробітників коректно поєднуються із новаторськими ідеями молоді. Найбільш популярними постановками вважаються: «Отелло» Шекспіра (режисер В. Малахов), «Кармен» по Мерімі (режисер А. Жолдак-Тобілевич), «Мама, або несмачний твір на дві дії» С. Віткевича (режисер З. Наймола), "Буквар світу" Сковороди (режисер О.Ануров), "Божественна самотність" Денисенко (режисер О.Білозуб), "Ревізор" Гоголя (режисер І. ​​Афанасьєва), "Цар Едіп" Софокла (режисер Р.Стуруа), "Брати Карамазови" » Ф. Достоєвського (режисер Ю. Одинокий), «Недоук» І. Котляревського (режисер О. Ануров), » Едіт Піаф » Ю. Рибчинського (режисер І. ​​Афанасьєва), та ін.

Режисери театру: Д.Чирипюк, П.Ільченко, О.Приходько, О.Білозуб, Ю.Одинокий та інші.

Молоді актори, які розпочинають свою творчу кар'єру: Т.Шляхова, О.Зубков, Ю.Ребрик, О.Яблучна, К.Баша-Довженка, О.Добриніна, М.Непотрібна, Д.Чернов, Я.Гуревич, Т.Міхіна , П.Піскун, О.Савченко, О.Печериця, О.Форманчук, О.Медведєва, І.Мельник, Д.Рибалевський, О.Терновий, О.Фесуненко.

Театр активно бере участь у різноманітних європейських творчих фестивалях, гастролює у Німеччині, Австрії, Греції, Італії, Польщі, США.

Сьогодні репертуар радує великою кількістю жанрів. На сцені йдуть як психологічні спектаклі, і п'єси-комедії, музичні постановки, сучасна драматургія.

З 2002 року введено в експлуатацію так звану «Камерну сцену» — театр у фойє.

Схема зали у театрі ім. Франка

Сьогодні у репертуарі Київського театру ім. Франка можна побачити такі постановки: «Мартін Боруля», «Увертюра до побачення», «Приборкання норовливого», «Життя в кредит», «У неділю рано зілля копала», «Грек Зорба», «Кайдашева родина», «Наталка Полтавка» , "Швейк, Момент Любові", "Дружина є дружина", "Женідьба Фігаро", "Марія (Коли розлучаються двоє...)", "Урус-Шайтан", "Кін IV", "Чайка. пам'яті Богдана Ступки», «Шельменко-денщик», «Одруження. М.Гоголь», «Гімн демократичної молоді», «Фредерік чи Бульвар злочину», «Сон смішної людини», «Самотня леді, Сентиментальний круїз», «Перехресні стежки», «Ромео та Джульєтта», «Як тебе не любити, Київ мій!», «Маленькі подружні злочини», «Райська справа», «Квітка будяк», «Між небом та землею».

Часто у приміщенні театру проводяться всілякі події, свята, фестивалі, вручення комерційних і державних премій, концерти, корпоративи, бізнес-форуми.

Подивіться короткий новинний відеосюжет, присвячений ювілею театру:

Забронювати квитки, дізнатися про режим роботи каси театру ім. Франка у Києві можна за телефоном:

+38 (044) 279-59-21

Купити квитки онлайн, афіша, розклад вистав на новий сезон на офіційному сайті київського Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Дістатися театру ім. Франка найзручніше на метро (див. схему), зупинка – станція Хрещатик. Вийти слід до вулиці Городецького, скориставшись вказівниками у метрополітені. Перед будинком театру розташована площа Івана Франка із затишним сквером та одним із відомих київських фонтанів.

Адреса театру на карті Києва: пл. І. Франка, 3.Переглянути збільшену карту

Натисніть на кнопку, щоб записатися зараз та оформити замовлення на пішохідні або автобусні екскурсії по Києву

Додаткову інформацію про театр імені Івана Франка можна прочитати на сторінці Вікіпедія.

Доїхати до театру в інший спосіб можна за допомогою карти Києва транспорт. Користуйтеся розділами Карта міської електрички, Пам'ятки и фото Києва.