Електромопеди. Модно, чи практично?

Соціальний попит на автономність, здоровий спосіб життя, екологічність та мода на бороди, як у лісорубів, породили багато корисних винаходів. Що стосується борід, то завдяки їм у будь-якому місті, починаючи від околиць Тячова і закінчуючи Печерськими пагорбами Києва, відкриваються барбершопи, де ці бороди стрижуть і завивають.

А ось здоровий спосіб життя, екологічність та гостре бажання свободи зробили популярними електронні сигарети та скутери. Здавалося б, між ними немає нічого спільного. Однак і вейпер, і скутер не можуть обійтися без літій-іонної батареї. Звичайно, ми маємо на увазі електричні мопеди, які тільки починають набирати популярності.

Електромопеди. Модно, чи практично?

Враховуючи наростаючий бум електротранспорту, кожен підсвідомо прагне електрифікувати своє життя. Електровелосипеди, гіроскутери, електричні самокати і навіть електромоноцикли все частіше з'являються на вулицях мегаполісів. І це чудово. Частина публіки, що купує такий транспорт, звичайно, йде за модою. Нові моделі з найнеймовірнішими опціями, підсвічуванням, звуковим супроводом, ультрасучасним дизайном, зараз у мейнстрім. Втім, міні-електротранспорту не відмовиш у практичності.

Електромопед знаходиться на проміжному ступені в класифікації електротранспорту — між напівіграшковими гаджетами, які ми перерахували, та електромотоциклами. Вся справа у потужності. Потужність електродвигуна прийнято вимірювати в кіловатах. Так от, усі двоколісні машини, двигун яких не потужніший за 4 кВт, розглядаються не інакше як електромопед. У крайньому випадку електромотоцикл, кому як зручніше. Одна з безумовно позитивних сторін — висока мобільність. А також доступність. Ще не може не привертати уваги той факт, що закони їм не написані. І ось чому.

Щоб їздити електромопедом, не потрібно жодних паперів — ні прав, ні реєстрації в органах. Щоправда, це у тому випадку, якщо потужність електродвигуна не перевищує 3 кВт. Пояснюється це просто — у часи, коли писалися українські ПДР, єдиним електротранспортом був перший київський, ще довоєнний, тролейбус. Тому в Правилах жодного слова не сказано про електромопеди. Побіжно згадується тільки про те, що мопед повинен мати двигун потужністю до 50 кінських сил (від 3 до 4 кВт). Якщо у нього мотор потужніший за 3 кВт, він потрапляє під категорію прав А1, що накладає відповідні зобов'язання. Але якщо ми купуємо будь-який транспорт (навіть електромобіль) потужністю до 3 кВт, жодні дозвільні документи на керування та жодна реєстрація не потрібні.

Втім, в Україну і не завозять мопеди та скутери на акумуляторах потужніші за 3 кВт. Від гріха подалі. Зате виглядають такі двоколісні електрички дуже по-дорослому. Наприклад, електроскутер E-Mania British практично нічим не відрізняється візуально від звичного мопеда в ретро-стилі, але має потужність 1,2 кВт і здатний розігнатися до 60 км/год. Електромопед заряджається від звичайної побутової мережі 220 близько 5 годин і може зробити пробіг від розетки до розетки 50-60 км.

Відмінна альтернатива міському транспорту та автомобілю — жодних пробок, жодних парковок, жодних заправок та податків. А 50 км щоденного пробігу цілком вистачає середньому мешканцю мегаполісу із запасом. Є й мінуси. Зі старту за хороший електромопед доведеться віддати не менше 25 тисяч гривень, а акумулятор має погану звичку розряджатися. Однак поки що все це не зупиняє ні шанувальників електроскутерів, ні вейперів. Адже розетки є в будь-якому барбершопі.